Обрати сімейного лікаря

Наказ №660

СТАНДАРТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ «COVID-19»

Безперервний професійний розвиток: запитання-відповіді

Безперервний професійний розвиток (БПР) для лікарів – можливість вільно обирати цікаві для себе теми та заходи, зручні формат та час навчання, а також надавачів освітніх послуг. Отримані за таке навчання бали можна використовувати для власної атестації. Упродовж року лікарю необхідно набрати щонайменше 50 балів БПР. Практично БПР в Україні впроваджується з квітня минулого року. А цьогоріч він став обов’язковим. Водночас лікарі мають запитання щодо своєї освітньої діяльності. Зібрали відповіді на найпоширеніші з них.

Спеціальність та нарахування балів

Запитання 1: Якщо лікар має кілька спеціальностей, чи потрібно набирати по 50 балів окремо по кожній?

Відповідь 1: Ні, не потрібно, оскільки наказ не передбачає обмеження балів БПР виключно “за фахом”.

Запитання 2: Бали необхідно набирати лише за своєю спеціальністю?

Відповідь 2: Бали необхідно набирати відповідно до потреб вашої індивідуальної лікарської практики, на власний розсуд.

Запитання 3: Якщо лікар, наприклад, за один рік набрав 30 балів, а за наступний 80 балів, чи сумуватиметься результат за 2 роки?

Відповідь 3: Ні. Кількість балів не сумується за кілька років, вся концепція БПР вибудовується на регулярному навчанні впродовж життя. Винятки можуть бути для окремих випадків, передбачених пунктом 4 Розділу V Порядку проведення атестації лікарів (стан здоров’я лікаря, військові дії, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру тощо).

Запитання 4: Чи сумуються бали за англомовні та україномовні онлайн курси? Тобто чи можна набрати 20 балів за англомовні та 15 балів за україномовні (35 балів в сумі)?

Відповідь 4: Додаток 5 не передбачає обмежень щодо додавання балів за англомовні та україномовні курси.

Запитання 5: Чи діють вимоги щодо накопичення балів БПР у період відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами або догляду за дитиною?

Відповідь 5: Ні. На цей період вимоги не розповсюджуються, хоча за бажання лікаря у такій відпустці виконувати їх можна.

Освітнє портфоліо

Запитання 6: Чи треба надсилати копію індивідуального портфоліо для щорічної перевірки у 2020 році?

Відповідь 6: Ні. Щорічна перевірка особистих освітніх портфоліо планується з 2021 року. Тобто до 01 березня 2021 року необхідно буде надіслати портфоліо за 2020 рік.

Особливі випадки

Запитання 7: Яка процедура БПР передбачена для науково-педагогічних працівників медичних університетів?

Відповідь 7: Усі лікарі України зобов’язані виконувати єдині вимоги до БПР. Порядок атестації науково-педагогічних працівників вищих медичних закладів визначено наказом МОЗ України від 22 лютого 2019 року №446.

Запитання 8:  Чи стосується БПР біологів та біохіміків? Чи для цих спеціалістів актуальний ПАЦ?

Відповідь 8: Нині БПР запроваджено для лікарів. Тому вимоги наказу МОЗ України №588 щодо атестації професіоналів з вищою немедичною освітою поки залишаються чинними. В майбутньому концепція БПР має поширюватися на всі категорії працівників сфери охорони здоров’я: фармацевтів, професіоналів з вищою немедичною освітою, медичних сестер та інших фахівців.

Де навчатися

Запитання 9: Які саме англомовні онлайн-курси визнаються при оцінюванні БПР?

Відповідь 9: Окремого переліку “визнаних МОЗ” курсів чи провайдерів поки не існує. Обирайте види освітньої діяльності та надавачів освітніх послуг відповідно до власних потреб та можливостей.

Запитання 10: Чи залишаться заклади післядипломної освіти без курсантів?

Відповідь 10: Без користувачів однозначно залишаться ті надавачі освітніх послуг, які пропонуватимуть неякісний контент і не намагатимуться адаптуватись до потреб цільової аудиторії. Для інших концепція БПР – нескінченне джерело причин самовдосконалюватись та можливість розширити аудиторію.

Запитання 11: Чи обов’язково проходити тематичні курси на базових кафедрах, якщо балів вистачає за рахунок конференцій та інших заходів?

Відповідь 11: Ні, необов’язково. Перевагою безперервного розвитку якраз і є те, що лікарі вільно можуть обирати надавача освітніх послуг та заходи БПР відповідно до власних потреб та можливостей. Будь ласка, перекажіть це колегам 🙂

Запитання 12: Які заходи є обов’язковими для БПР?

Відповідь 12: Жоден захід не має обов’язкового характеру. Лікарі вільно можуть обирати заходи відповідно до професійних потреб.

Чим регулюється БПР

Запитання 13: Яким нормативним актом затверджується перелік курсів Тематичного Удосконалення лікарів?

Відповідь 13: На сьогодні загальний перелік циклів тематично удосконалення регламентується наказом МОЗ України від 07 грудня 1998 року №346 “Про затвердження Переліку назв циклів спеціалізації та вдосконалення лікарів і провізорів у вищих медичних (фармацевтичному) закладах (факультетах) післядипломної освіти”. Тематика окремих циклів визначається навчально-виробничими планами закладів та факультетів післядипломної освіти.

Запитання 14: Яким документом регулюється БПР?

Відповідь 14: Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 28 березня 2018 року та Наказ МОЗ України від 22 лютого 2019 року №446 регулюють впровадження  безперервного професійного розвитку для лікарів.

 Клінічне розуміння міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ICPC-2

для лікарів

БПР 2019 для атестаційних комісій

БПР 2019 для лікарів

Лист МОЗ України від 28.08.2019 №01.6-03-39631-2-19

Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності

Як застосовувати телемедицину лікарям первинної ланки: методичні рекомендації

 

У березні 2019 року провели опитування лікарів первинної ланки у п’яти областях для визначення потреби в наданні телемедичних послуг. Врахувавши результати дослідження, фахівці розробили методичні рекомендації для лікарів первинної ланки з використання телемедичних послуг для діагностики та лікування ряду захворювань.

Телемедицина — це напрям медицини, а саме комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником, наприклад, в сільській місцевості). Важливо: повідомленнями обмінюються не пацієнт і лікар, а лікарі між собою. Так лікарі первинної ланки мають можливість швидко отримати фахову консультацію вузькопрофільних колег.

Дослідження ініційоване Світовим банком на прохання Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в межах проекту «Підтримка реформ та ефективного урядування в сфері охорони здоров’я в Україні», що фінансується Трастовим фондом за підтримки Швейцарської агенції з розвитку й співробітництва.

Було проведене онлайн-анкетування 1108 лікарів первинної ланки, які працюють у населених пунктах з чисельністю населення до 100 тис. осіб у п’яти областях України (Дніпропетровській – 245, Кіровоградській – 196, Полтавській – 237, Рівненській – 214, Харківській – 216).

З’ясували, що лікар в середньому витрачає на відвідування пацієнтів на дому 2,5 години на день. Частину цього часу можна заощадити, якщо така послуга буде надаватися з застосуванням телемедичних технологій. Середня кількість випадків, коли у лікарів первинки виникала потреба у телеконсультуванні, на місяць становила майже п’ять разів – тобто частіше, ніж раз на тиждень.

Головною метою використання телемедичних методів є забезпечення рівного доступу до медичних послуг належної якості. Наприклад, надання медичної допомоги пацієнту у випадках, коли відстань і час є критичними чинниками. Також застосування телемедицини забезпечить формування цілісності медичної інформації про стан здоров’я пацієнтів та сприяє створенню єдиного медичного простору в країні.

Найбільш прийнятні форми телеконсультування, за результатами дослідження:

  • отримання висновку в електронному вигляді після перенаправлення пацієнта до вузького спеціаліста (54%);
  • телеконсультування в режимі реального часу у присутності пацієнта (38%);
  • отримання експертних порад на запит лікаря у режимі, відкладеному в часі (28%).

Також опитування спростувало поширену тезу, що впровадження телемедицини є неможливим в Україні, особливо в сільській місцевості, через погане забезпечення комп’ютерами і недоступність інтернету. Насправді, за свідченнями лікарів, 94% з них мають персональний комп’ютер на своєму робочому місці, а 90% — мають доступ в інтернет з комп’ютера на своєму робочому місці постійно або більшу частину часу.

Проаналізувавши результати дослідження, фахівці експертної групи розробили Методичні рекомендації з діагностики та лікування деяких захворювань при наданні телемедичних послуг для лікарів загальної практики – сімейної медицини.

Посібник містить детальні інструкції із застосування методів телемедицини для діагностики і лікування за напрямами, найбільш затребуваними лікарями первинної ланки, визначених дослідженням:

  • Пульмонологія та алергологія (бронхіальна астма, обструктивне захворювання легень);
  • Дерматологія (доброякісні і злоякісні новоутворення шкіри);
  • Кардіологія (гострий коронарний синдром);
  • Ендокринологія (цукровий діабет).

Для наочності матеріали проілюстровані інфографіками, таблицями, фотографіями, прикладами показів діагностичних приладів.

Методичні рекомендації з діагностики та лікування деяких захворювань при наданні телемедичних послуг (для лікарів загальної практики – сімейної медицини) і результати дослідження з впровадження телемедицини у 5 областях можна завантажити нижче.

Публікація Методичних рекомендацій  підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки, та Програми Уряду Великої Британії «Good Governance Fund», наданої від імені народу Великої Британії.

МАТЕРІАЛ ДО ТРЕНІНГУ МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ICPC-2 24-25 травня 2017 року, м.Київ

Завершення випадку захворювання

Прийом пацієнта (первинне звернення)

Проведення прийому з кодуванням ICPC 2 (2)

Робота в особистому кабінеті

Як працювати в мобільному кабінеті лікаря

Міжнародна класифікація ICPC-2, ICD-10

НАКАЗ № 18-АГ від 23.07.2019 р. Про заборону фото та відеозйомки на території та в приміщеннях КНП «КЦПМСД»

Журналісти в закладі: як уникнути скандального репортажу

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Лікар має право: Як реалізуються права медиків у допуску до професії

Методичка для навчання з базової комп’ютерної грамотності 

 

 

Класифікація ІСРС-2: як нею користуватися? Матеріали тренінгу

Українські сімейні лікарі, терапевти і педіатри вже активно використовують міжнародну класифікацію ICPC-2 у щоденній роботі

 

Презентація Впровадження Міжнародної класифікації ICPC 2

ICPC-2–Українська Міжнародна Класифікація ПМД – 2 Видання

МАТЕРІАЛ ДО ТРЕНІНГУ МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ICPC-2 24-25 травня 2017 року, м. Київ

Наказ МОЗ України № N 518,674 від 20.07.2009 Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури

ПОЛОЖЕННЯ про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах